Юрій Лисак

Головний агроном групи компаній «Агро-Регіон»

Поділитися:

Share on facebook
Share on twitter
Share on pinterest
Share on email

Юрій Лисак про Онлайн Агро Консиліум: 

«Семінар по пшениці гарно «зайшов». Про агрономію всерйоз і не без краплі гумору.

Наскільки, на Вашу думку, для аграріїв України корисний досвід західних країн?

 

Звісно, корисний, але переймати все сліпо точно не можна. В Онлайн Агро Консиліумі брали участь спікери з різних країн. Візьмімо Великобританію, де достатньо вологи, постійні тумани, відповідно, потенціал пшениці значно вищий, ніж у нас. Там хороші господарства збирають врожаї понад  11 т/га, в нас такі – тільки на рекордних полях. Тому звідти можна запозичати швидше досвід боротьби з хворобами, частково живлення,  а от про посів у сухий ґрунт, напевно, британці мало розкажуть. Досвід Америки мені менш знайомий, проте знаю, що тема удобрення, підготовки ґрунту розкривається однаково. 

 

Загалом треба чітко розуміти вимоги до культури, до умов вирощування, потреби в елементах живлення, стійкості до хвороб та шкідників. Наприклад, азот потрібно вносити максимально наближено до потреби, коли він поглинається культурою. Якщо знати «біологію», а вона що в Україні, що в Штатах чи Канаді однакова, то й вносити залежно від фази розвитку.

 

Все ж таки варто дивитись на їхній досвід, аналізувати, тоді впроваджувати деякі нюанси у себе.

Чому Ви вирішили долучитись до Онлайн Агро Консиліуму? Які теми чи питання Вас цікавили?

 

Я завжди займаюсь самоосвітою і мотивую до навчання своїх працівників. Ми часто відвідуємо, проводимо семінари, навчальні курси. Мені завжди цікаве нове. Я вже був раніше слухачем на семінарі і у вас, коли Ніл Кінсі приїжджав у Київ. Буває, поїдеш, почуєш щось навіть знайоме, але освіжиш, пригадаєш, з колегами подискутуєш і вже від того маєш користь.

Як оцінюєте такий формат навчання – Агро Консиліум і саме онлайн? Які його переваги та недоліки?

 

Цей формат гарно «зайшов». Звичайно, онлайн семінар не можна порівнювати зі справжніми поїздками, коли є живе спілкування, можливість побачити, «пощупати» – це завжди краще. Але враховуючи реалії, а також беручи до уваги порівняння з декількома конкурентними продуктами, маю на увазі подібні тренінги, то по пшениці «зайшло на ура»! Була змога ставити запитання, був додатковий день, щоб все-все покрити. Якщо коротко, то ви гнучкі в плані організації. Мені дуже сподобалось.

Щоб досягти максимальної ефективності у вирощуванні культури, потрібно знати, як удобрити ґрунт, яке насіння брати, як його додатково обробляти, як потім захищати від хвороб, чи небажаних гостей та сусідів — комах та бур’янів. Під час ефірів з експертами з Великої Британії, США та Канади про все це йшла мова. Яка отримана інформація виявилась найкориснішою?

 

Актуальною була тема аналізу ґрунтів, живлення, тому що вартість добрив – це завжди велика частина прямих витрат у вирощуванні культури. Загалом всі нюанси по живленню були розібрані. Дещо освіжилось, дещо виявилось новим. Наприклад, ми не завжди беремо до уваги вміст гумусу при розрахунках внесення норм азоту. На Заході орієнтуються по тому, що 1% гумусу зазвичай дає 20 кг азоту. І це можна враховувати в балансі азотного живлення. Колись така інформація вже мені траплялась, але ось знову почув і, гадаю, варто на практиці перевірити. Також корисно було послухати про строки внесення: осіннє, весняне, різними способами. Для прикладу, новинкою для мене виявилось те, що в Канаді все застосовують в рядок  при посіві, посівними комплексами. Дуже мало фермерів просто розкидають добрива, як ми. Тобто в рядок – це ефективніше, ближче до насінини, але водночас, важливо, щоб було безпечно.

 

Ще пригадую цікаве: в Британії, досягнувши врожаю 9 тонн, змушені зупинятись через певні обмежувальні фактори.

 

По нормах висіву там все зрозуміло, але треба адаптувати під наші умови. Щодо іншого, то там не сіють густо, а у нас густенько, щоб не було пусто. Проте в Британії умови кращі, тому вони цим не переймаються. Хоча чітко дотримуються строків посіву – 22 вересня, плюс-мінус кілька днів. Але в разі відхилення результат уже може бути іншим.

 

А от щодо хвороб чи бур’янів, які обговорювались, дещо не співпадало, траплялось таке, чого у нас немає. Наприклад, багато часу приділили чорній траві, але це не наш бур’ян. Тому побажання – бути ближчими до наших реалій.

Добре, дякую. Врахуємо надалі. А наскільки Ви готові впроваджувати те, що почули нове?

 

Без вагань готовий спробувати коригувати азотне живлення, залежно від вмісту гумусу на тих полях, де маємо результати аналізів ґрунту.

До пшениці був доданий третій день, кілька годин з іще двома експертами. Він був вартим уваги, чи вистачало двох днів? Чи навчання ніколи не буває забагато?

 

Звісно вартим. Я його планую додатково передивитись, тому що паралельно з цим ефіром у мене була ще одна нарада. Навчання точно не буває забагато.

Чарівного рецепту, звісно, не існує. Але які інгредієнти для поля пшениці, на Вашу думку, критично важливі для отримання відмінного врожаю?

 

В технології немає чогось неважливого. Якщо ти хочеш отримувати гарні врожаї, немає дрібниць, все варто виконувати і вчасно. Наприклад, глибина посіву. Хтось сіє на 2, 4, а хтось на 6 см. Але це критично важливо: строки, густота, все інше. Агроном має бути диктатором технології. Він повинен ходити в поле, оцінювати ситуацію, слідкувати за прогнозами, знати особливості сорту.

 

Треба розуміти чітко біологію, яка температура проростання має бути. Західні експерти по такому плану і йшли. Спочатку проходили фази розвитку, вимоги до тепла, поживних речовин, коли потрібен фосфор, коли калій, а потім говорили про інше. А то нам іноді подавай відразу норму селітри, а все інше не цікавить. «Нестачу знань не можна компенсувати кількістю добрив».  Не знаю, хто таку думку висловив, але вона часто підходить до наших реалій.

Тоді поставлю ще одне абстрактне питання. На Вашу думку, чого більше в професії агронома: творчості чи точності?

 

Якщо не давати агроному творити, а загнати в дуже суворі рамки, скажімо, економічні, то йому буде складно досягти потрібного результату. Маю приклад. Ми ніколи не вносили другого фунгіциду по соняшнику. Але склались такі умови у травні, червні цього року, коли пішли затяжні дощі і виник ризик виникнення хвороб. Ми вирішили його внести, хоча це зайві витрати. В той же час з інших культур внесення прибрали через те, що весна виявилась прохолодною, проблем не було. Треба пробувати: глибину, швидкість, вздовж, поперек. ☺ Існує купа нюансів, от і треба творчо підходити.

 

Проте є базові налаштування, яких треба строго дотримуватись. Наприклад, різні по тиу зерна гібриди  кукурудзи треба сіяти при певній температурі прогріву ґрунту. Або не можна пшеницю сіяти на 8 см. Якщо до таких експериментів агроном вдається, то він починає не творити, а чудити. Холодний розрахунок зі знанням базових речей має бути присутній. Але все ж професія агронома дуже творча!

Чи плануєте долучитись до обговорення наступних на черзі культур: сої, кукурудзи, соняшника? Тим паче, що групу компаній «АГРО-РЕГІОН» називають «кукурудзяним» підприємством.

 

Так, ми будемо долучатись до ефірів по всіх культурах.

Тоді до наступних ефірів! Вдячні за Ваш час та відгук! Бажаємо вдалого збору врожаю, надалі – максимально сприятливої погоди, успішних рішень і завжди позитивних налаштувань в роботі та на полі!

 

Якщо Вам цікавий такий формат навчання, ще є змога долучитись до обговорення наступних на черзі культур: ріпаку, соняшника. Реєстрація ще відкрита!

Фото: agroportal.ua

Реєстрація

Для реєстрації, заповніть, будь ласка, форму