fbpx

Віталій Андрющенко

Головний технолог партнерської програми Open Agribusiness компанії «Кернел»

Учасник агроекспедиції в США та Канаду (2 – 15 червня 2019 року)

Віталій Андрющенко про агроекспедицію в США та Канаду 

Про мейнстрим в агробізнесі, який набирає обертів. Про точне землеробство, в основі якого максимізація прибутків та мінімізація витрат. Про новітній досвід передових компаній США та Канади, який допомагає українським агровиробникам успішно й системно впроваджувати технології точного землеробства.

 

Учасник агроекспедиції на Середній Захід Віталій Андрющенко, головний технолог партнерської програми Open Agribusiness компанії «Кернел», переконаний в тому, що потрібно їздити, вивчати, тестувати та впроваджувати. Зараз вже не час для вагань та роздумів, а час для дій. Точне землеробство для агровиробників – це вже must.

Яку мету Ви ставили, коли вирушали в агроекспедицію на Середній Захід?

Компанія Кернел на сьогодні є лідером з впровадження елементів точного землеробства в Україні. Розуміння існування у нас не окремих елементів, а системи, вже відбулося. І ця система щороку продовжує масштабування. Тому експедиція – хороша нагода для того, щоб зрозуміти, що сьогодні відбувається у світі аграрних інновацій і точного землеробства, які саме технології можна додатково впровадити в нашій компанії.

Хотілось знайти, чим доповнити, як далі вибудовувати систему?

Так, однозначно. Скажімо так – ми мали елементи, які вибудували в повноцінну систему, але продовжуємо відвідувати виставки, спеціалізовані конференції, продовжуємо роздивлятися, що далі робить «світ». Обов’язково треба вивчати й спостерігати. До того ж в програмі були вказані досить поважні наукові установи: в Північній та Південній Дакоті, виробничі інноваційні центри, університети, лабораторії. Фактично в Америці, та й взагалі в усьому світі, вони заробили собі такий статус довіри, який важко переломити, та й ні до чого це. Всі процеси організовано дуже ретельно, чітко та зрозуміло. Це, на жаль, не наші українські реалії, де інститути й університети мають досить суперечливий досвід за плечима, якому важко повністю довіряти. Звісно не всі й не в усьому, але поки що це є… Було безліч фермерських господарств із найрізноманітнішими виробничими системами, спеціалізованими культурами, як то коноплі для медичних цілей, а також кондитерсько-продовольчого напрямку. І це посеред «перлини» цукроваріння в США – на межі Міннесоти та Північної Дакоти, які мають на двох більше 50% посівів цукрових буряків. Знаєте, було дивно дізнатися про таке «сусідство» посівів.

 

Було бажання зрозуміти, чим переймаються в Штатах і Канаді, що ще є із корисного, як глибоко «пірнули» ці завзяті хлопці. Можу відповідально сказати, що обіцяна програма була виконана повністю, якісно на 100%.

Які Ваші враження? Чи виправдались очікування від поїздки?

Загалом, очікування виправдалися, але через те, що ми насичені певними рішеннями, знаннями, досвідом – абсолютної новизни не відчулось. І це точно не через програму. Мабуть тому, що досить багато приділяємо уваги цьому, адже маємо окремий підрозділ, який тримає інновації на пульсі та проводить тестування новинок, накопичуючи досвід. Вчергове стало приємно від переконання, що «Кернел» рухається в правильному руслі і вибудовує систему, де кожен елемент має свою цінність, від яких вже ніколи не відмовимось, хіба що в частині оновлення. По суті, система має бути замкнутою, самодостатньою, саморегулюючою, на те вона й «система».

 

На сьогодні чітко можна констатувати, що в тих країнах є важливі та цікаві розробки, тому є сенс туди їхати, не лише для пошуку, а й глибшого розуміння, на якому етапі точне землеробство в Штатах, куди рухається, яка динаміка. Ми відвідували багато фермерських господарств, всіх учасників цікавили запитання: з чого ви починали і де ви зараз, які наступні кроки плануєте, чи сформувалась уже система, чи вірите взагалі в можливості та ефективність системи, чи її елементів достатньо? Отримали різні відповіді, але, звісно, динаміка є. Скажімо, були в досить віддаленому господарстві, де батько-фермер має двох синів, і ті переконали батька спробувати впровадити хоча б щось. Чіткого відображення прибавки врожайності не змогли ні підтвердити, ані спростувати, але принаймні стали витрачати менше, зокрема добрив, а це і вважається суттю точного землеробства.

Що вдалося здобути нового з погляду знань та досвіду? Що вже втілюєте чи плануєте втілювати?

Ми відвідали компанію «SEED MASTER», яка вразила безпілотним посівним комплексом DOT. Це така собі мультиплатформа, яка має комбінацію змінних модулів за потреби: посівного комплексу, обприскувача або розподілювача мінеральних добрив. Це вражаюче і заворожуюче дійство демонстрації роботи ввело в стан, який не можна виразити простими словосполученнями. Це просто «ракета» наяву…

 

Були в компаніїї «Raven», яка має масу готових цікавих рішень щодо об’єднаного «розуміння» всіх кольорів техніки. Наразі питання для нас зараз у вартості таких рішень та їх оцінки ефективності. У нас тісна співпраця як із «Raven», так і з компанією «Case», із представниками якої зустрілися в головному офісі «Raven». Вдалося ще раз переконатися, що їхні рішення та постійне вдосконалення дадуть свій ефект найближчим часом. Мова йде зокрема і про обладнання для пофорсуночного відключення на обприскувачах, а також про сенсорні датчики для прямолінійності руху самохідних обприскувачів на великій швидкості, які ми вже тестуємо. На відміну від нас, у дуже багатьох компаніях до цього часу обприскувачі в посівах соняшника чи кукурудзи рухаються по діагоналі, тому що так простіше, легше втримати техніку. Але такий рух безповоротно пошкоджує орієнтовно 2-2,5% рослин, а це при урожайності 10 т/га втрати не менше 2 ц/га. Не важко порахувати скільки вартуватимуть ці 2 ц/га – не менше 28 $/га. Подібних розрахунків втрат маємо достатньо для модернізацій та дообладнань, а інколи й перегляду вибору того чи іншого агрегату.

 

Пофорсуночне відключення також дає можливість більш точно використовувати карту-завдання з виділеними зонами неоднорідностей, а тому вносити препарати із цілком зрозумілою економією. Адже недоцільно застосовувати пестициди з покриттям 100% площі, якщо маємо зональну диференціацію за рядом ознак, скажімо, на 10-15-20-30% або й навіть на 80% поля. В цьому питанні є деякі нюанси по втіленню, тому, розуміючи досяжні результати, тестуємо деякі рішення на їх доступність та відповідність вимогам.

Ви також відвідували дорадчі служби при університетах, яких в нас в Україні немає. Наскільки такі служби були б у нас корисними? 

Так, це цікавий досвід, який давно практикується. Ми відвідували регіональне представництво компанії «CHS», інноваційний центр «AGTEGRA», які не лише забезпечують ТМЦ, але й повним циклом послуг у застосуванні цих ТМЦ. У нас така служба, як окремий комерційний комплексний підрозділ, якось не прижилась, як-то кажуть через «культурний код». Це і в тому числі наша різниця в навчальних програмах, які були створені під певну ідеологію ще за давніх давен. Середньостатистичний фермер в Штатах і Канаді не має агрономічної освіти. Ферма передається з покоління в покоління. Діти ростуть і вчаться цьому бізнесу відколи стають на ноги. У нас у майже кожному навіть невеликому господарстві переважно завжди є агроном. Агрономічна освіта доступна, тому затребуваності в таких агрономічних службах немає. Сьогодні кількість одноосібників в Україні зростає по всіх регіонах – в Черкаській, Кіровоградській, Київській, Полтавській, Харківській областях. Там, ймовірно, буде дещо присутній брак знань і досвіду, тому такі дорадчі служби або просто об’єднання людей у спілки, із залученням спеціалістів зможуть мати попит.

 

Вразила також агрохімічна лабораторія WARD своєю побудовою процесів, які дозволяють утримувати зразок рослин в сезон – не більше 1 доби в лабораторії, і вже протягом наступної доби результат у Вас на пошті! Грунт, вода, рослини, корми –  опрацювання 4 000 зразків в день! Зразок грунту «живе» в лабораторії не більше 2 діб і маєш результат!

Погляньмо докладніше на точне землеробство в Україні. Які особливості й труднощі в його впровадженні?

Труднощів, насправді, дуже багато. Якщо говорити, наприклад, про передачу «точного» сигналу для техніки (хочеться вірити, що вартість буде поступово знижуватися), тобто про RTK-станції, то на сьогодні «Кернел» має об’єднану мережу RTK-станцій, сигнал від яких надаємо для партнерів на безкоштовній основі. Це дає поштовх випробувати і зрозуміти переваги як точного землеробства, так і партнерства з «Кернел». Адже не секрет, що великих компаній дещо побоюються, хоча частіше безпідставно, лише додумуючи що «вони» можуть… Наше партнерство і відкритість в ньому покликане донести тим, хто справді хоче, наші технологічні можливості, які так само «рахуються» і обґрунтовуються – через прості, зрозумілі й прозорі розрахунки. Перешкода з іншого боку – передача та обмін потоком інформації з терміналами, які фіксують роботу датчиків на техніці, для чого потрібне стійке покриття стільникового зв’язку. Провайдери не поспішають швидко та якісно реагувати на такі запити підприємств.

Основними перешкодами впровадження елементів ТЗ вважають бажання та кошти. Це так?

 

Так, бажання та інвестиції. Звісно, такі речі вимагають серйозних вкладень. Але, здебільшого, вони окупаються за один-два сезони. На їхнє впровадження треба зважитись. І як я зазначав раніше, «Кернел» не є виключенням у веденні бізнесу, коли мова йде про бюджетування. Все як і у всіх – є аргументи прозорі, чіткі і зрозумілі, які «рахуються»? У такому разі позиція приймається і фінансується в межах, які визначено. Ми певно унікальні в іншому – свого часу інвестували у «доказовість» і аргументацію, яка підтвердилася виробничими випробуваннями. Тому, нам себе вже немає необхідності переконувати. Всім зацікавленим необхідно зробити те саме – зважитися витратитися на цілком зрозумілі й прості речі. Головне у цьому – чітка позиція підрахунку, тобто відсутність відношення до отриманих результатів на кшталт: «ой, та що там ті 2% рослин, ну то це ж дрібниці»! Згадайте приклад із діагональним проходом обприскувача, у якому 2% знищених рослин вартують в урожаї 28$/га… Це, вибачте, ні мало, й не багато, а цілих 50% вартості досить дорогої системи захисту. Або мінус 2,8 $/т, за які при продажі продукції ведуться окремі «бойові дії»!

 

Питання ж не в тому, що компанія «Кернел» може собі дозволити такі інвестиції, адже затрати на гектар у нас однакові, урожайність теж приблизно в однакових межах, як і прибутки, просто певну їх частину ми постійно виділяємо на переобладнання техніки, на ці елементи точного землеробства, які вже в кожному наступному сезоні зберігають силу-силенну ресурсів. Насамперед, важливо сприйняти точне землеробство як потрібний крок для розвитку, наважитися і зробити.

 

Українцям на заваді часто стає одна наша ментальна риса – обачливість, острах довіритись, зважитись. Звісно, отримавши комплексні пропозиції із втілення і впровадження елементів ТЗ, не хочеться відчути всі нюанси недосконалих рішень. Адже вони є, й багато про які дізнаєшся вже під час посівної, і тоді вже не до розваг! Тому «здорова недовіра» має бути! І якщо у свій час «Кернел» інвестував у свій досвід та «фільтрацію» існуючих рішень, звісно, ціною придбання певного обладнання, яке з часом змінили через недосконалість, то сьогодні філософія компанії направлена на те, що ми готові в рамках зрозумілого партнерства «OpenAgribusiness» поділитися власним неоціненним досвідом!

Яким є «покриття» точного землеробства на Заході? Наскільки вони випереджають нас?

 

Ситуація в цілому така (і це не лише моя думка): ми не зустріли фермерів, де б уже було точне землеробство 100%-во в системі. Повсюди присутнє впровадження окремих його елементів. Але сказати, що Штати взагалі передові або ні, важко. Вони передові в абсолютних цифрах покриття гектарів, тому що площа більша, а у відсотковому відношенні, стосовно впровадження та системного існування, то не настільки попереду, наскільки уявляється. Більшість компаній, які є розробниками тих чи інших рішень там, працюють впродовж багатьох років. Якщо у нас відкривалися представництва 2-5-7 років тому, то в Америці вони функціонують вже десятками років. Ну, і звісно, їх однозначно можна вважати лідерами щодо розробок.

Чи відрізняється чимось Канада від США у впровадженні точного землеробства?

 

Важко сказати, що є суттєва різниця. На фермах використовуються певні елементи, але теж не системно, не повністю. В Канаді дещо відмінний клімат, і їм є що втрачати, і явно більше ніж у США, звісно, залежно від того, які регіони порівнювати… Тому всім варто займатися оптимізацією. Наприклад, ми говорили про азотне живлення, яке вже давно застосовують диференційовано. Вже й не пам’ятали із якого року впровадили цей підхід. В Україні, якщо не помиляюся, із 2008-2010 років розпочали рух в цьому напрямку, але глобально сказати, що Україна хоча би 50% вносить азот диференційно по картах-завданнях вже у 2019 році – точно не можна. Ми теж намагаємося відпрацювати чіткий, зрозумілий та аргументований алгоритм такого заходу. Питання доцільності диференціації норм добрив або засобів захисту рослин цілком зрозуміле, адже мова йде про 10-20% продукту, який залишиться, завдяки точному внесенню по карті-завданню. В усьому цьому є сенс. З кожним роком питання економії витрат все гостріше постає, адже ціна на продукцію не злітає вверх, вона або стабільна, або й навіть падає, як цьогоріч, а ціни на ТМЦ щороку зростають на 3-5%. Тому іншого напрямку немає, нам треба говорити про оптимізацію витрат, і якщо ми можемо все робити «точно», це варто робити.

Щиро дякую за Ваш час та розмову. Від імені усієї команди Тревелайт бажаю успішного інноваційно-технологічного розвитку та цікавих подорожей!

Розмову вела Ольга Мілінчук