fbpx

Структура ґрунту та способи сприятливого впливу на неї

Ґрунти мають пластинчасту структуру, тобто складаються з пластинок, які нашаровуються одна на одну. В ідеальному ґрунті «за підручником» міститься 45% мінералів, 5% гумусу і 50% порового простору, одна половина якого – вода, інша – повітря. Виникає питання: як отримати вміст мінералів 45-47%, і, зокрема, – правильний об’єм повітря і води в ґрунті, якщо їх не вистачає? Відповідь менш складна, ніж запитання. Насправді, досягнувши зрівноваженого мінерального балансу, ви досягнете правильного поєднання повітря та води в ґрунті.

Хімічний склад мінералів також впливає на фізичну структуру ґрунту. Тому єдиний шлях до ідеального ґрунту «за підручником» – насамперед, відкоригувати вміст мінералів. Якщо мінеральні компоненти незбалансовані, неможливо отримати і правильно утримати потрібну кількість повітря й води. Мінеральна складова так само залежить від відсотка насичення основами та рівня гумусу в ґрунті. Цей комплекс визначає, скільки допустимо повітря та води у ґрунті. Коли аналіз ґрунту покаже правильний мінеральний баланс і принаймні мінімальний вміст гумусу, будь-яка проблема з повітрям і водою буде вирішена.

Очевидно, що при поганій структурі ґрунту в ньому занадто мало простору. Важка техніка ущільнює ґрунт, обмежуючи кількість простору між його частинками. Або повітря, або вода повинні поступитися місцем. Для створення належного середовища кореням рослин і мікроорганізмам у ґрунті, потрібно, щоб мінерали в належній кількості фактично регулювали фізичну структуру. Гарна структура ґрунту, де 25% повітря, 25% води, 50% мінералів і гумусу, в цілому вибудовується з мінеральних структурних часток.

Існує кілька способів сприятливо впливати на структуру ґрунту.

 

Одним з таких є використання гною, компосту, мульчі, біологічних стимуляторів або всього іншого, що стимулює мікробну активність у ґрунті та забезпечує їхні потреби для виживання.

 

Глибокий обробіток ґрунту: дисковими боронами, плугами, чизель-культиваторами може створити тимчасовий ефект, але такий силовий підхід не слід серйозно розглядати як довгострокове рішення. Спершу потрібно попередньо коригувати основні рівні поживних речовин.

 

Третій спосіб – використовувати рослини з глибоким корінням, такі як, наприклад, люцерна. Можливе також застосування кондиціонера-структуроутворювача ґрунту.

 

І наостанок, на структуру ґрунту може впливати правильне його удобрення, а саме – постачання поживних речовин у потрібних кількостях, визначених на основі аналізу ґрунту.

Головна мета полягає в тому, щоб позбутися ущільнення, аби корені росли не тільки у верхньому шарі ґрунту, але й проникали глибше та поглинали необхідну вологу й усі доступні поживні речовини. У непродуктивному ґрунті корені просто не можуть проникати вглиб. Найкращий у світі розрихлювач не розіб’є тверді пласти ґрунту, якщо спершу не буде досягнуто правильного мінерального балансу. Правильний баланс мінеральних речовин є запорукою тривалого успіху, яким би не був практичний підхід.

На основі матеріалів з книги Ніла Кінсі «Практична агрономія Ніла Кінсі»

Значно більше про збалансування ґрунтів та правильне удобрення буде змога дізнатися в ході конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», головним спікером якої виступить Ніл Кінсі – відомий у світі ґрунтознавець, агроном і власник компанії Kinsey Agricultural services, inc..

Долучайтесь!