Сергій Богомаз про агроекспедицію в США і Канаду

«Почути й побачити – це абсолютно різні речі»

Поїздка не заради гарних фото біля визначних місць, а заради доброї жмені новітнього досвіду. Мова про агроекспедицію, організовану Романом Гринишиним з Тревелайт. Один з її учасників Сергій Богомаз, керівник агрономічної служби компанії «Агрохімічні Технології», на основі побаченого розповідає, куди рухаються технології та сільське господарство, як впроваджується точне землеробство. Поїхали!

Що спонукало Вас вирушити в агроекспедицію до США та Канади?

Було бажання дізнатися інноваційні рішення звичних для нас проблем, нові підходи взагалі до ведення сільського господарства.

Звісно, нас цікавлять Ваші враження від поїздки?

Звичайно, я багато чув, але почути й побачити – це абсолютно різні речі. Вдалось все це побачити на власні очі, і в реальності – набагато яскравіше, переконливіше.

Що Вас найбільш цікавило?

Цікавило абсолютно все. Сільське господарство в цілому: яким чином налаштовуються та виконуються всі процеси. Куди фермери та технології рухаються. Хотілося почерпнути максимально позитивного від них, щоб запровадити це у нас. В першу чергу, технології.

 

Я представляю компанію по засобах захисту рослин. Звичайно, найважливішими були питання, що стосуються нашої діяльності. Ми прослухали багато лекцій від представників різних університетів, а також представників дорадчих служб по хімічному захисту основних культур. Крім цього, тема живлення рослин є цікавою та дуже актуальною для мене та фермерів України в цілому: як в Сполучених Штатах та Канаді підживлюють культури, як підбирають добрива і як вносять на конкретне поле. Ми докладно поринули в точне землеробство, яке було основою нашої поїздки. Найцікавіше та найкорисніше те, що вдалось охопити всі складові аграрного бізнесу.

 

Якщо коротко описати систему співпраці в США, то вона налаштована так: коли у фермерів виникають проблеми чи запитання, вони передаються через дорадчі служби до університету. Там вивчають, проводять дослідження і знову через дорадчу службу передають рішення та рекомендації фермеру. При чому залучаються і лабораторії, і різні наукові установи, й інженери з точного землеробства. Фермер отримує комплексне рішення та якісну допомогу.

 

Взагалі мої враження від поїздки чудові, бо розібрати все і за такий короткий проміжок часу – здавалося, просто нереальним завданням. Однак вдалося. Я більш ніж задоволений, враховувалися всі побажання, а час витрачався максимально корисно. Тому ставлю тверду 5 з 5, 12 з 12.

 

Мої враження доповнились ще зустрічами з колегами і друзями, за власної ініціативи. Я регулярно спілкуюсь з представником дорадчої служби з Саскачевану і з другом у Канаді, який працює помічником фермера. Побачити їх обох було особливо приємно. Вони долучились до нас за обідом, провели навіть міні-лекцію для групи.

Чи помітна суттєва різниця між землеробством у США та Канаді?

Звичайно. Кліматичні відмінності дуже суттєві, тому відрізняється підбір культур, а також підхід до ведення сільського господарства в цілому. Тому, мабуть, для нас Канада не настільки цікава, як, наприклад, два штати – північна чи південна Дакота, де більш сприятливий клімат, в загальному більші врожаї і прибутки.

Що з отриманого досвіду можна впроваджувати у нас? Які перешкоди у нас існують?

Перешкода в тому, що у нас немає оцієї зв’язки аграрних університетів, наукових установ з дорадчими службами. Останні у нас взагалі відсутні. Їхню функцію частково виконують деякі дистриб’ютори, виробники, але постійної зв’язки з фермером немає. Тому фермери, на жаль, чи, на щастя, змушені самотужки все робити: досліджувати, експериментувати, впроваджувати рішення на своєму полі, що вони і роблять.

Все ж таки, що плануєте або вже втілюєте у своїй діяльності?

Я ще до поїздки багато чого втілив. Два роки тому мені передали перелік пестицидів з Саскачевана. Зараз вдалось назбирати багато літератури для вивчення. А також ми ще в березні цього року подали на реєстрацію певні препарати, які є в Канаді, але немає у нас. Багато з них застосовуються у США. Штати й Канада подібні в цьому.

 

До того ж я багато корисного довідався про живлення рослин. Наприклад, про внесення мікроелементів виключно в грунт через аплікатори в рідкій формі при посіві. В нас багато що вноситься по вегетації, там таким способом – лише окремі елементи, наприклад, бор і цинк. Все інше вноситься в ґрунт. В Україні ж цілий комплекс вноситься по вегетації, що значно удорожчує виробництво. В Штатах все це економічно доцільніше.

 

Ще мене дуже цікавили інгібітори нітрифікації та інгібітори уреази. Це діючі речовини, які уповільнюють процес переходу азоту з добрив з амонійної форми в нітратну. Здивувало, що фактично 100% карбаміду в них оброблено інгібітором уреази, і якщо рідка форма (КАС) в них дається, то так само інгібітор нітрифікації. Мені було відомо, що так роблять, але не 100%.

 

До речі, в Україні багато говорять про широке застосування біологічних препаратів у Штатах. На практиці їх майже не використовують, окрім хіба що інокуляції насіння сої.

Давайте повернемось до головної теми поїздки – точного землеробства. Через скільки часу зникне «неточне» землеробство в Україні? Якщо взагалі?

Поняття «неточне» землеробство не зовсім правильне, адже якщо є прив’язка до GPS, то вже можна говорити про точне землеробство. В Україні його багато де впроваджують. Тобто вже ніхто не ходить з прапорцями по полю і не обприскує посіви.

 

Для прикладу, в Канаді зараз «на злеті» використання самохідних сівалок, коли фермер керує ними, сидячи на дивані. Хоча навіть там такі технології тільки впроваджуються.

 

Точне землеробство у двох відвіданих нами країнах на декілька кроків попереду нас. І це факт. Головна причина – тому що у нас немає приватної власності на землю, а вкладати великі інвестиції в чужу землю ніхто не хоче. Зараз широко набирають обертів технології, які окуповуються за рік. Тобто сьогодні вклали, через півроку окупили, далі пішли «в плюс». Технології, на які потрібні роки, рідко впроваджуються в Україні, бо надто багато ризиків. Хоча подекуди там теж цей момент присутній. Наприклад, в Канаді фермер на орендованій землі точне землеробство не впроваджує, а де його приватна власніть – так.  

І які де результати?

Звичайно, точне землеробство сприяє отриманню кращих результатів. Саме це ми і мали змогу спостерігати, переймати досвід, щоб розвиватись тут.

Дякуємо за розмову та бажаємо «точного» технологічного  розвитку!

Готові дізнатись стільки ж, а то й більше? Невдовзі стартує наступна технологічна агро-експедиція по чотирьом штатам США та двом провінціям Канади, яка дозволить ознайомитися з найновішими технологіями аналізу ґрунтів, вирощування зернових та зерно-бобових з максимальним застосуванням елементів Точного Землеробства.

ТРЕВЕЛАЙТ пропонує новий, націлений виключно на клієнта формат подорожей з високими стандартами комфорту.