fbpx

Родючий, не родючий ґрунт… Гадати не треба. Треба визначати.

Досвідчений агровиробник у змозі навіть шляхом спостереження оцінити стан ґрунту чи рослин, визначити певні проблеми, якщо вони присутні. Але здебільшого отримані висновки – це лише вершина айсберга, і для повної оцінки ситуації, а тим паче для прийняття рішень щодо подальших дій, обробітку ґрунту чи удобрення, цього недостатньо. На допомогу завжди приходить тестування або аналіз ґрунту як найточніший індикатор його стану.

Хибно вважати, що аналіз ґрунту виконується суто для визначення кількості добрива, потрібного для внесення в ґрунт чи для підживлення рослин. Насправді, на основі результатів тестування, навіть не знаючи, що росло на цій землі раніше, можна розкласти по порядку всі зразки ґрунту від найкращого до найгіршого, звісно, якщо вміти інтерпретувати результати.

Достовірний аналіз ґрунту є вкрай важливим для правильного розуміння стану  ґрунту та його удобрення. Головне завдання – виявлення та виправлення будь-яких проблем, щоб підвищити загальну родючість ґрунту та покращити або забезпечити високу якість культур і врожайність. Якість рекомендацій залежить виключно від якості відбору зразків ґрунту. Інструкція щодо відбору зразків є обов’язковою для виконання. Рекомендовано надсилати до лабораторії змішаний зразок з кожної ділянки. Однак не варто «вміщувати» в один зразок площу більш ніж 8 га, а також слід уникати нетипових ділянок. Доцільно також малювати карту ґрунтів на досліджуваних територіях. Хороша карта допомагає при відборі зразків з року в рік, і вона корисна під час удобрення.

Коли найкраще робити аналіз ґрунту, відбирати зразки?

У будь-яку пору року, коли виникає потреба. Але якщо ґрунт не аналізувався протягом трьох або чотирьох років, найкращий час для дослідження – зараз (або як тільки дозволяють обставини)!

Варто пам’ятати: якщо аналіз робиться восени, то до весни показники по фосфатах і калію значно зростуть, оскільки відбудеться розкладання рослинних решток. Якщо ви хочете оцінити ґрунт у його найкращому стані, потрібно відбирати зразки після того, як всі органічні речовини розкладуться. Травень і червень – оптимальний період. Відбір зразків у цей час дозволяє уникнути поспіху, показує максимальну родючість ґрунту і дає час для планування програми родючості, яка в разі потреби може розпочатися безпосередньо після збору врожаю. Так отримуються достовірні дані для визначення, яке добриво вносити для забезпечення мінімальних потреб або досягнення відмінного рівня. Хоча, зазвичай, найгірший рівень поживних речовин у ґрунтах відразу після збору врожаю, тоді вони в найгіршому стані. Можна робити аналіз ґрунту і в цей час, щоб знати всі перешкоди на шляху до його збалансування.

Родючість – це баланс між елементами. Не тільки важливий кожен елемент окремо, а також обов’язковий баланс усіх елементів у ґрунті разом. «Співпраця» кожного елемента з будь-яким іншим взаємозалежна. Застосовуючи надлишок одного елемента, зв’язуємо інші поживні речовини, необхідні для правильного живлення рослини. Тому так важлива точність та міра.

Саме такий принцип роботи з ґрунтами закладений у систему Альбрехта, виведену на основі 40-річного практичного досвіду на полях. Це повноцінна програма тестування та удобрення ґрунту, за допомогою якої досягаються високі показники родючості та врожайності. Але варто пам’ятати, що будь-яка система чи програма удобрення може вийти з ладу тоді, коли хтось не розуміє або неправильно її впроваджує. Якщо важко вірити комусь на слово, то завжди є змога переконатися у ефективності програми чи певного добрива на власному ґрунті.

Як? Більш детально та за допомогою численних прикладів роз’яснить відомий у світі ґрунтознавець та агроном Ніл Кінсі, автор книги «Практична агрономія Ніла Кінсі» під час науково-практичної конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яка пройде в Києві 17-20 грудня. Все про збалансування та удобрення ґрунтів задля забезпечення високої продуктивності різноманітних культур і не тільки. Долучайтесь!

Реєстрація вже триває. Кількість місць обмежена.