Під лежачий камінь технології не входять

Олександр Карпенко

Якщо технології не йдуть до аграрія, то аграрій іде до них. І не просто їде, летить у Європу, США, Аргентину, Бразилію, Китай. Нема таких країн із розвиненим сільським господарством, де не побували б наші найдопитливіші у світі аграрії. Шукають за кордоном відповіді, які останнім часом їх стали непокоїти: як протистояти засухам, деградації ґрунтів, підвищити рентабельність виробництва в умовах зростання вартості витратних матеріалів та падіння цін на сільгосппродукцію. У червні цього року велика група українських фермерів та менеджерів аграрних компаній протягом двох тижнів з допомогою компанії Travelite здійснила вояж кількома регіонами Канади та США.

Через чотири штати і дві провінції

Це була досить втомлива поїздка з досить інтенсивною програмою, напруженим графіком, масою яскравих вражень і навіть пригодами, розповідає керівник компанії Traveliтe Роман Гринишин. Учасники вояжу об’їхали 5 штатів і дві провінції США та Канади, їхали від південних регіонів, які з моменту розставання снігу одержали понад 400 мм опадів, до північних (Саскачевань, Канада), де із першого січня до червня випало всього 12 мм опадів. Відповідно близько 10% американських полів взагалі залишилися незасіяними, на багатьох довелося кукурудзу пересівати соєю. Ступали на різні ґрунти від таких, як в Україні, до піщаних, бачили, як у цих умовах господарюють місцеві фермери. Мета – поїздки вивчити свіжі віяння в технології точного землеробства, тож, ясна річ, передусім цікавилися новаціями цієї системи.

 

Роман вже багато років поспіль відвідує США, тож може порівнювати, як було раніше і тепер. Паралельне водіння – етап, який пройшли практично всі фермери північно-американського континенту. Багато з них суттєво просунулися вперед у практиці диференційного застосування добрив та засобів захисту. Нова фішка точних землеробів Америки: на етапі перед 10 листком вегетації кукурудзи вносити останню дозу азоту в залежності від рівня вологи. Більшість вже перейшла від тестування ґрунтів по полігонах до зонального. Підрахували, що останній варіант у десять разів дешевший. Входить в агрономічну моду висів двох сортів, або гібридів (інтенсивного і стійкого до стресів) на одному полі в залежності від стану зони. 

 

Ознайомилися з новою сівалкою точного висіву WHITE. Моніторинг врожайності нікого не здивував, наші виконують цю операцію не гірше і з допомогою таких же інструментів. Однак у них з’явився SERVICE AGE, який через день робить супутникові фотографії з дуже високою роздільною здатністю, а відповідна програма розшифровує їх з допомогою алгоритмів і дає точну характеристику поля і щодо стану вегетації посівів, і спалахів захворювань та зосередження бур’янів.  SERVICE AGE почав пропонувати свої послуги і в Україні через компанії Limagrein та Тitan Mashinery, одна працює із «софтом», друга – із технікою.

 

В університеті Південної Дакоти дізналися про дуже цікаву річ: тут вперше у світі розробили і почали реалізувати програму підготовки фахівців з точного землеробства. Навчання триває чотири роки, лекції студентам читають не лише професори, але й аграрії-практики, навчання забезпечене останніми технічними та програмним досягненнями у цій сфері, офіційно видається диплом. Гості з України висловили думку, що така спеціальність не завадила б і Україні. Є в університеті і спрощені формати навчання для фермерів. Спільно з компанією  RAVEN, яка реалізує елементи точного землеробства, в навчальному закладі створили кампус, на базі якого будуть діяти курси точного землеробства для агрономів, програмістів, інженерів, одним словом, охоплені всі напрямки індустрії точного землеробства.

 

В цьому ж університеті українській делегації показали технологію застосування нових методів боротьби з бур’янами з допомогою безпілотних літальних апаратів. Один дрон сканує поверхню поля, ідентифікує бур’яни, починаючи від 5 см, за ним летить квадрокоптер з 15 галонами хімічного препарату і «бомбить» вогнища некультурних рослин. Побували в лабораторії VARD – найпотужнішій мережі дослідницьких центрів США, які займаються тестуванням ґрунтів, фахівці цієї установи розповіли, як правильно робити забір ґрунту, як правильно його зберігати, сушити, обробляти, досліджувати, вони готові співпрацювати в цьому плані з українськими аграріями.

 

Специфіка аграрного сектору США в тому, що фермери оточені низкою сервісних обслуговуючих кооперативів. Чимало з них надають послуги точного землеробства. Роблять зонування полів, відбирають проби ґрунту, здійснюють постійний моніторинг посівів, обслуговують техніку, складають карти внесення та посіву, аналізують карти врожайності тощо. Кожен із цих кооперативів щороку вводить нові сервіси: Yild 360, Idrops (айдропс), SmartFirmer. Познайомилися з індустрією вирощування конопель: тут сіють промислові, медичні коноплі, з них виготовляють харчову, рекреаційну олію. В одному із фермерських господарств побачили самохідну роботизовану установку без водія DOT, на яку встановлюється широкозахватна сівалка SeedMaster, можна також навісити блок, який збирає зернові.

 

Та найбільше учасників агротуру цікавив економічний бік справи: наскільки швидко виправдовує себе той чи інший елемент технології і настільки вона вигідна загалом. Але однозначних і аж занадто оптимістичних відповідей не почули. Це свідчило про те, що в аграрному суспільстві цієї країни триває суперечка між противниками і прихильниками цієї технології. Перші кажуть: ви вносите менше добрив на гірших ділянках, більше – на кращих, тобто в середньому так же як і ми, окрім цього витрачаєтеся на аналізи, дорогу техніку, різні сервіси, тобто викидаєте великі кошти, які не дають особливої віддачі.  Однак один із ідеологів точного землеробства в США Ніл Кінсі, який торік читав лекції в Україні, пропонує підтягувати ділянки з низькою родючістю до середньої врожайності. Тобто це набагато вигідніше, ніж стимулювати хороші ділянки для того, щоб врожайність на них зросла з 12 тонн до 16 тонн, оскільки цей процес надзвичайно витратний. Ніл розробив і випробував технологію вирівнювання врожайності і поділиться її секретами на семінарі, який буде проходити 16-19 грудня в Україні.  Він презентує свою книжку про технологію точного землеробства, перекладену українською мовою, виступлять інші фахівці зі США, відбудеться прямий телеміст із фермером Кемероном Пірсом. А в жовтні 2019 – новий агротур чотирма штатами США і двома провінціями Канади. Тема та ж сама: точне землеробство…

Досвід на мільйон

«Я думаю, що ми вже знаємо не менше за американців у цій сфері, але не маємо такої багатої практики, як вони, – розповідає учасник агротуру керівник компанії «АГРО ФОРТЕ» з  Вінницької області Юрій Фаловський, – більшість процесів вони автоматизували, тому там одна людина можна обслуговувати півтори-дві тисячі га землі. Якщо ми до всього докопуємося самі, вникаємо у кожну деталь, то американський фермер особливо цим не переймається, він чітко виконує все те, що йому рекомендують дорадчі служби, обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи: приїхали, дослідили ділянку і сказали: в такий то момент будеш робити отак і так, а у фермера є повний технічний набір для того, щоб всі настанови виконати, до того ж він довіряє свої консультантам, бо вони його ще жодного разу не підводили, а тому відповідає: «Окей!»  Багато з ким розмовляли, але ставили їх в незручне становище, бо вони навіть не знають, що використовують, яка в цьому доцільність, а тому набагато цікавіше розмовляти з представниками дорадчих служб, кооперативів, менеджерами, які супроводжують цю технологію.

 

У будь-якому випадку поїздка була дуже корисною, я, наприклад, ще більше впевнився в тому, що ми стоїмо на вірному шляху, від технологій точного землеробства нікуди не дінемося, а тому треба йти до кінця. Познайомився із представниками канадської компанії, яка допоможе нам запровадити програмний продукт для автоматизації процесу точного землеробства. Привезли також досвід щодо переобладнання сівалки John Deere для диференційованого внесення рідких добрив»…

Як це роблять за океаном…

«Ми їхали туди зі своїм багажем знань зі своїми напрацюваннями, із масою запитань, головне з яких полягає в тому, як об’єднати всі елементи точного землеробства в єдину систему, яка даватиме результат, – говорить керівник ТОВ «АГРОН» із  Тернопільської області Роман Березовський, – побували у Північній Дакоті, де є зона вирощування цукрових буряків, познайомилися із цікавою людиною, котра є фермером у п’ятому поколінні, на відміну від багатьох своїх колег дуже глибоко знає справу, володіє розвиненою аграрною інтуїцією. Окрім інших культур вирощує цукрові буряки. Ми теж цим займаємося, а тому було дуже цікаво, як це роблять у США. Врожайністю коренів вони нас не здивували  –  близько  80 тонн, однак їхні підходи в логістиці і технології докорінно відрізняться від наших. Вони відмовилися від тяжких комбайнів, які переущільнюють ґрунт, копають корені з допомогою причіпних агрегатів, сировину не кагатують, а одразу вантажать на машини і – на переробку. Фермери є співвласниками цукрозаводів, які були збудовані на кооперативних засадах, а тому підприємство зацікавлене в економії часу та коштів виробників сировини, а останні – в ефективності переробки.

 

Точне землеробство можливе на будь-якій культурі, але навіть в США мало хто використовує всі його можливості. Але все одно вони просунулися у цій сфері набагато далі, ніж ми. Хоча зараз в Україні темпи впровадження елементів точного землеробства гідні подиву. Інтерес до цієї технології дуже великий. Усі заради економії коштів змушені потихеньку впроваджувати точне землеробство, але я порадив би спочатку, братися за ті елементи, які дають стовідсотковий результат, наприклад, паралельне водіння, контроль висіву і внесенням добрив, це новації, які дають змогу зекономити до 15% витрат на гектар. І байдуже, великий ти виробник чи великий, це можна робити в будь-якому господарстві. У всіх інших елементах технології треба більше знань, зусиль і заокеанського досвіду. Наприклад, індекси INDVI добре себе зарекомендували, але ще немає досконалого алгоритму їх зчитування, площа розбивається на квадрати, які можуть становити 2х2 см, а може, й 5х5 м, це різні одиниці зчитування, результати може спотворювати наявність бур’яну на тій площі, тому результати цього дослідження більше консультаційні, брати їх в основу технології поки що не можна. Цей індекс все одно треба перевіряти з допомогою ока досвідченого агронома.

 

Американці мають програми, які дають змогу концентрувати та аналізувати більшість даних, формувати прогнози врожайності, погоди. Вони створили  розгалужену мережу кооперативів, котрі надають послуги з точного землеробства, це дає змогу зменшити кількість працюючих, та залучити хороших фахівців. Мені сподобалися їхні підходи до забезпечення фермерів технікою. Питання не в тому, щоб придбати новий трактор чи сівалку, а в тому, щоб позбутися екземплярів, які застаріли. Тому їхні дилери відпрацювали схеми щодо заміни старої техніки на нову, з доплатою, в нас в Україні таких вигідних умов немає, і це проблема, бо  накопичення техніки під забором прибутків не приносить. Поїздка розвіяла міф про те, що США є країною суцільного ноу-тілу. Переважає все ж міні-тіл, бачили там і оранку, і лише одного чистого «ноутілера», який повністю дотримується цієї технології. Наша сівозміна не дозволяє використовувати ноу-тіл, але ми з кожним роком зменшуємо площі під оранкою»…

Краще раз побачити…

«Привіз зі США та Канади масу нових вражень, контактів і знань, – ділиться враженнями, керівник агрономічної служби компанії «Агрохімічні технології» Сергій Богомаз, – ми прослухали кілька лекцій представників різних університетів, та консультантів дорадчих служб щодо застосування елементів точного землеробства, і зокрема живлення та хімічного захисту основних культур. Наприклад, про внесення мікроелементів через аплікатори в рідкій формі при посіві. В нас більшість елементів вноситься під час вегетації по листу, що значно здорожчує виробництво. Ще мене дуже зацікавила їхня практика застосування інгібіторів нітрифікації та уреази. Це речовини, які уповільнюють процес переходу азоту з амонійної форми в нітратну. Здивувало, що фактично 100% карбаміду в них обробляється інгібітором уреази, а в рідку форму (КАС) додається інгібітор нітрифікації. До поїздки доводилося багато чути, що в США дуже широко застосувують біологічні препарати. Проте з’ясувалося, що насправді їх використовують переважно під час інокуляції насіння сої.

 

 Вражений потужним розвитком дорадницьких служб та тісною співпрацею університетів з фермерами. Останні одержують комплексні рішення та якісну допомогу. На жаль, Україна цим не може похвалитися: дорадництво в зародковому стані, не налагоджена тісна співпраця між аграрними університетами та сільгоспвиробниками. Функцію консультантів та дорадників виконують дистриб’ ютери компаній, які постачають на наш ринок техніку та хімічні засоби. Але, гадаю, що рано чи пізно ми мусимо запровадити систему аграрного просвітництва та консультування, яка набула поширення в США та Канаді. До цього змушуватиме ринок, конкуренція, прагнення дрібних та середніх аграріїв вижити, а якщо буде попит, то виникне й пропозиція. Без цього ми не просунемося далі в питанні впровадження сучасних технологій, в тому числі й точного. В той час, коли наш фермер ходить навколо сучасного «Джон діра» з навігацією і думає, де взяти на нього гроші, то канадський із такими ж площами вже приміряється до самохідної сівалки, якою можна управляти з дивана. Ось відповідь на запитання чому вони попереду, а ми відстаємо. Ще одна причина цього, на мою думку, відсутність вільного ринку землі, бо в чужу землю ніхто вкладатися не хоче. А тому широко застосовуються технології, які окуповуються за рік. Тобто сьогодні вклали гроші, через півроку їх окупили,  і так далі. Технології, на які потрібні роки, рідко впроваджуються в Україні, бо надто багато ризиків. В Канаді фермер на орендованій землі точне землеробство не впроваджує, а на приватній – так. Але для ринку землі потрібні правила, лише тоді наші очікування не будуть марними. Фермерам і своїм колегам раджу – треба їздити за океан, у Європу, бо під лежачий камінь технології не увійдуть.

Олександр КАРПЕНКО

Готові дізнатись стільки ж, а то й більше? Невдовзі стартує наступна технологічна агро-експедиція по чотирьом штатам США та двом провінціям Канади, яка дозволить ознайомитися з найновішими технологіями аналізу ґрунтів, вирощування зернових та зерно-бобових з максимальним застосуванням елементів Точного Землеробства.

ТРЕВЕЛАЙТ пропонує новий, націлений виключно на клієнта формат подорожей з високими стандартами комфорту.