fbpx

Азот: першочерговий і важливий

Існує суттєва відмінність між живленням рослини й удобренням ґрунту. Живлення рослини, звісно, мало ефективне, якщо невідома структура ґрунту. Саме лише внесення добрива не гарантує, що рослина обов’язково його поглине.

Є ряд важливих елементів для рослин. Такі як вуглець, водень і кисень переважно отримуються з повітря й води. За іншими, такими як азот, фосфор, калій, кальцій та магній, а також мікроелементами, зокрема: бором, міддю, залізом, марганцем і цинком слід ретельно слідкувати.

У будь-якому випадку, першочергово слід зважати на азот, тому що з ним найважче впоратись. Крім цього, найважче вивести правильну рекомендацію щодо удобрення саме ним. Азот необхідний для росту рослин і є частиною кожної живої клітини. Існує три основні форми ґрунтового азоту. Органічний азот є частиною органічної речовини, або гумусу, і він не є легкодоступним. Він становить від 97 до 98% загального ґрунтового азоту, і міститься там у формі, яку рослина не здатна поглинути. Коли ми досліджуємо гній, то визначаємо органічний азот. Визначивши вміст органічного азоту в гноєві, варто розділити його кількість наполовину, перш ніж розраховувати дозу азоту, необхідну культурі на рік. Амонійний азот є ще однією формою азоту в ґрунті, що утримується ґрунтовими колоїдами. NH4 приєднується до частинок глини і є менш доступним, ніж нітрат. Менш ніж 1% загального ґрунтового азоту присутній в природному середовищі, як правило, у вигляді аміаку. Нітратний азот та інші розчинні сполуки також доступні в ґрунті й становлять від 1 до 2% від загального вмісту азоту в ґрунті.

У середньому рослина містить від 2 до 6% азоту. Отримати велику кількість азоту можна від утворення бульбочок на бобових культурах. В ідеальній ситуації 70% азоту надходить від мікробів. У відносно сприятливих умовах вирощування отримаємо близько 50% від цього джерела. За поганих умов можна отримати лише 25%. Однак чим краще ми впливаємо на хімію і фізичну структуру ґрунту, тим ефективніша діяльність мікробів. За нормальних погодних умов і збалансованого ґрунту мікроби зможуть гарно виконувати свою «роботу». Культури, які не відносяться до бобових, поглинають з ґрунту NO3 (нітратний азот) і NH4 (іони амонію). Цей азот використовується для утворення хлорофілу, білків, амінокислот і нуклеїнових кислот. Зокрема, це потрібно для зелені. Якщо зелений колір рослини недостатньо насичений, фермери та виробники схиляються до висновку, що не вистачає азоту.

Важливим фактором для вирощування хорошого врожаю є вміст кальцію в ґрунті в межах 60%. Якщо ґрунтовий колоїд не має належного рівня кальцію, азот не забезпечить високого врожаю. Після балансування основ (від 60 до 70% кальцію, від 10 до 20% магнію), тоді, і тільки тоді можна розглядати азот як фактор високої врожайності. 

Гній є відмінним джерелом азоту. Проте один і той самий тип гною може дуже відрізнятися з точки зору живильних властивостей, а вміст поживних речовин може змінюватися від осені до весни, залежно від корму. Проте внесення гною може призвести до зниження рівня кальцію, але підвищення рівня магнію. В такому випадку доведеться застосовувати сірку.

Визначення вмісту азоту є і складним, і потрібним. Складно, оскільки нітрати легко вимиваються у нижні шари ґрунту. Азот з гною – в основному у формі аміаку. Він переходить від аміаку до нітриту або до нітрату. Перейшовши до нітратної форми, він вимивається з водою. Нітратний азот здатний швидко перетворюватись на газ, однак це форма, яку рослині найлегше поглинути. Нітритний азот є аніоном. Нітрит і нітрат мають негативний заряд і притягує позитивний. З точки зору фізики ґрунту, така сполука не приєднається до глинистих частинок. Те ж саме стосується сульфатів і бору.

Говорячи про азот, неодмінно виникає питання також щодо проведення аналізу тканини рослини. Такий аналіз покаже, чи отримує рослина достатню кількість азоту, а також допоможе визначити, коли потрібно його вносити. Багато залежить від показників аналізу тканини і досвіду особи, яка проводить тест. Потреби сільськогосподарської культури і стадія її росту є визначальними факторами. На думку Ніла Кінсі, автора книги «Практична агрономія Ніла Кінсі», легше оцінити потреби в азоті на основі аналізу ґрунту, ніж – тканини рослини.

Головне правило неймовірно просте. Внесення азоту з іншими необхідними поживними речовинами в потрібний час за однакової кількості води може подвоїти врожай, наприклад, кукурудзи.

Кожен ґрунт особливий. Щоразу потрібно аналізувати, що може трапитися з кількома поживними речовинами. Аналізуючи ґрунт, варто пам’ятати, якщо певна програма удобрення працює на одному ґрунті, це не означає, що вона працюватиме на іншому. Щоразу цифри змінюються, з’являються нові обставини, нові можливості та потенційні проблеми, усе потрібно враховувати, вивчати та працювати заради максимальних результатів.

Про збалансування поживних речовин у ґрунті та їхнє внесення задля забезпечення високої продуктивності різноманітних культур більш детально розповість відомий у світі ґрунтознавець та агроном Ніл Кінсі під час науково-практичної конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яка пройде в Києві 17-20 грудня. Долучайтесь!